Зворотний DNS (PTR)
Визначте hostname за IP-адресою через PTR-запис.
Зворотний DNS-запит (PTR)
Визначте доменне ім'я за IP-адресою через PTR-запис. Зворотний DNS використовується для перевірки автентичності поштових серверів, діагностики та безпеки.
Як користуватися
- Введіть IP-адресу для зворотного DNS-запиту
- Натисніть кнопку пошуку PTR-запису
- Перегляньте доменне ім'я, пов'язане з цією IP-адресою
FAQ
Перевірка PTR-запису: як працює зворотний DNS-запит
Зворотний DNS (rDNS) показує, яке ім'я закріплене за IP-адресою. Відповідь зберігається в PTR-записі. Для перевірки введіть IPv4-адресу або домен — у другому випадку інструмент спершу знайде IPv4 за A-записом і перевірить уже цю адресу. Це зручно для поштового сервера: вводите mail.example.com і бачите, що повертає зворотна зона для його IP.
У звіті три блоки:
- Hostname (PTR) — ім'я, яке повернув зворотний запит, або «Не знайдено», якщо PTR немає.
- Збіг прямого DNS — отримане ім'я знову розв'язується в IPv4 і порівнюється з початковою адресою.
- Таблиця PTR-записів — ім'я в зоні
in-addr.arpa, значення та TTL.
Якщо PTR є, але прямий DNS не збігається, найімовірніше, для імені з PTR немає A-запису або він вказує на інший IP. Коли A-записів кілька, порівнюється перший, тож у разі балансування перевірте вручну.
Типові результати перевірки та що робити
| Результат | Причина | Дія |
|---|---|---|
| PTR не знайдено | Власник IP не створив запис у зворотній зоні | Задати PTR у панелі хостера або через підтримку |
| PTR є, прямий DNS не збігається | Ім'я з PTR не вказує назад на цю адресу | Створити чи виправити A-запис цього імені у своїй зоні |
PTR на кшталт static.40.100.51.198.clients.host.net | Типове ім'я хостера: запис робочий, але не ваш | Для поштового сервера замінити на mail.ваш-домен |
| Кілька PTR у таблиці | Для однієї адреси задано кілька імен | Залишити одне — одержувачі можуть взяти будь-яке |
| PTR вказує на чужий домен | IP раніше належав іншому клієнтові хостера | Переписати PTR на власне ім'я |
Якщо ви ввели домен, а інструмент відповів «Некоректна IP-адреса», у домену немає A-запису — перевіряти ще нічого.
Де зберігається PTR і хто його змінює
PTR-запис живе не в зоні вашого домену, а в зоні in-addr.arpa, де октети IP йдуть у зворотному порядку: для 198.51.100.40 це 40.100.51.198.in-addr.arpa. Зворотну зону делеговано власнику блоку адрес — хостеру чи провайдеру. Тому PTR не можна додати в DNS-панелі реєстратора поруч з A і MX, навіть якщо домен ваш.
| Де IP | Як налаштувати PTR |
|---|---|
| Hetzner | Поле Reverse DNS у налаштуваннях IP-адреси сервера. |
| DigitalOcean | PTR формується з назви дроплета — перейменуйте його на повне ім'я, наприклад mail.example.com. |
| AWS EC2 | Для Elastic IP — дія «Update reverse DNS»; A-запис має вже вказувати на цей IP. |
| Український хостинг або провайдер | Здебільшого через тікет у підтримку; на динамічних адресах власного PTR зазвичай немає. |
Правильний порядок: спершу A-запис mail.example.com → IP у вашій зоні, потім PTR у хостера, потім перевірка обох напрямків. Частина панелей не дозволяє зберегти PTR, доки прямий запис не вказує на потрібну адресу.
Якщо ви самі власник підмережі й отримали делегування зворотної зони, запис у BIND виглядає так:
$ORIGIN 100.51.198.in-addr.arpa. 40 IN PTR mail.example.com.
Крапка в кінці імені обов'язкова. Для IPv6 використовується зона ip6.arpa з адресою, розгорнутою по пів-байтах; наш інструмент перевіряє IPv4.
Чому без PTR пошта потрапляє в спам
Для сайту PTR майже нічого не важить — браузери й пошукові системи його не перевіряють. Для пошти — навпаки. Сервер-одержувач бачить лише IP відправника і першим ділом робить зворотний запит.
- PTR відсутній. Gmail у вимогах до відправників прямо пише, що IP відправника повинен мати PTR-запис. Багато серверів на Postfix відкидають такі з'єднання правилом
reject_unknown_reverse_client_hostname. - PTR не збігається з прямим DNS. Правило
reject_unknown_client_hostnameвимагає повного кола перевірки, а для масових розсилок його вимагає й Gmail. - Шаблонний PTR на кшталт
198-51-100-40.pool.isp.netантиспам-фільтри вважають ознакою домашньої чи динамічної адреси.
Ім'я, яким сервер вітається в HELO/EHLO, варто зробити таким самим, як у PTR. У Postfix це myhostname у файлі main.cf, в Exim — primary_hostname.
Як виглядає відмова через PTR
Проблему зі зворотною зоною зазвичай видає текст повернення (bounce). Gmail відповідає кодом 550-5.7.25 і пояснює, що IP відправника не має PTR-запису. Postfix одержувача пише 450 4.7.1 Client host rejected: cannot find your reverse hostname. Код 450 тимчасовий: ваш сервер повторюватиме спроби, і листи накопичуватимуться в черзі, доки не сплине термін доставки. Побачили таке повідомлення в логах чи у відповіді користувача — перевірте тут IP сервера, з якого йде пошта.
Щоб дізнатися цей IP, подивіться заголовок Received у отриманому листі або виконайте на сервері curl -4 ifconfig.me: вихідна адреса не завжди збігається з адресою, на яку вказує A-запис сайту, особливо якщо на сервері кілька IP або пошта йде через NAT.
FCrDNS — коло перевірки
Forward-confirmed reverse DNS означає, що ланцюжок замикається: IP → PTR → ім'я → A → той самий IP. PTR власник IP може вписати будь-який, навіть із чужим доменом, а от A-запис у чужому домені створити не може. Тому довіру дає лише пара «PTR + відповідний A-запис». Саме її показує позначка збігу прямого DNS у звіті.
Зворотний DNS-запит у терміналі
dig -x 198.51.100.40 +short dig -x 198.51.100.40 @8.8.8.8 dig +short A mail.example.com nslookup 198.51.100.40
Перша команда — звичайний зворотний запит, друга — запит до конкретного резолвера в обхід локального кешу, третя — пряма перевірка імені. У Windows достатньо nslookup: рядок Name містить результат PTR. Після зміни PTR старе значення може триматися в кешах до закінчення TTL, який видно в таблиці звіту.
Коли PTR налаштовувати не потрібно
Якщо пошта домену йде через Google Workspace, Microsoft 365 чи сервіс розсилок, PTR їхніх серверів налаштовують вони самі. Ваше завдання тоді — SPF, DKIM і DMARC. Власний PTR потрібен, коли листи надсилає ваш сервер: VPS із Postfix, сайт на виділеному сервері, CRM чи облікова система з прямою відправкою.
Окрема пастка — IPv6. Якщо сервер має IPv6-адресу, Postfix за замовчуванням може надсилати через неї, і тоді одержувач перевіряє PTR саме для IPv6, а не для налаштованої IPv4. Або задайте PTR і для IPv6 у хостера, або обмежте відправку IPv4 параметром inet_protocols = ipv4 у main.cf.
Після PTR перевірте, чи дозволено IP у SPF-записі і чи не потрапила адреса в чорні списки. A-, MX- і TXT-записи домену покаже DNS lookup, а власну зовнішню адресу — «Мій IP».