Мій User Agent
Ваш User-Agent і Client Hints просто зараз, а також розбір будь-якого рядка UA: браузер, версія, ОС, пристрій, рушій, боти.
Ваш User-Agent
Client Hints
Chrome, Edge, Opera та інші браузери на Chromium передають точні дані — версію ОС, модель, архітектуру — не в рядку User-Agent, а через Client Hints: короткі заголовки Sec-CH-UA і JavaScript API navigator.userAgentData.
Що таке User-Agent і як його дізнатися
User-Agent — рядок, яким браузер представляється кожному сайту: назва й версія, операційна система, тип пристрою. Тут видно ваш User-Agent одразу після відкриття, його розбір і Client Hints — точні дані, які Chrome більше не пише в рядок.
Як користуватися
- Відкрийте сторінку — ваш User-Agent і його розбір з’являться одразу
- Подивіться блок Client Hints, якщо браузер на Chromium
- Щоб розібрати чужий рядок (із логів сервера), вставте його в поле й натисніть «Розібрати»
FAQ
З чого складається рядок User-Agent
User-Agent — заголовок, який браузер надсилає з кожним запитом. Типовий рядок Chrome у Windows виглядає так (номер версії — для прикладу):
Mozilla/5.0 (Windows NT 10.0; Win64; x64) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/140.0.0.0 Safari/537.36
| Частина | Що означає |
|---|---|
Mozilla/5.0 | Історичний токен сумісності — його пишуть майже всі браузери |
(Windows NT 10.0; Win64; x64) | Платформа: ОС і розрядність |
AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) | Рушій і його «родовід»; у Chrome число давно заморожене |
Chrome/140.0.0.0 | Браузер і основна версія |
Safari/537.36 | Ще один токен сумісності, а не ознака Safari |
Тому браузер визначають не за першим словом, а за набором токенів у правильному порядку: Edge пише Edg/, Opera — OPR/, Chrome на iPhone — CriOS/. Усі браузери на iOS працюють на рушії WebKit, навіть якщо називаються Chrome чи Firefox.
Як дізнатися свій User-Agent
Найпростіше — відкрити цю сторінку: рядок з’являється одразу, його можна скопіювати кнопкою. Інші способи:
- у консолі браузера (F12 → Console) виконати
navigator.userAgent; - у DevTools відкрити вкладку Network, вибрати будь-який запит і знайти заголовок
User-Agentу Request Headers.
Якщо рядок у JavaScript відрізняється від того, що отримав сервер, інструмент попередить: зазвичай його змінює розширення або режим емуляції пристрою в DevTools.
Скорочення User-Agent у Chrome
Рядок UA містить багато деталей, за якими користувачів можна розрізняти. Тому з 2022 року Chrome поступово «заморожує» його частину. Інші браузери на Chromium (Edge, Opera, Brave тощо) поводяться так само.
| Що | У рядку UA | Де взяти справжнє |
|---|---|---|
| Версія браузера | Лише основна: 140.0.0.0 | Client Hints: fullVersionList |
| Windows 10 чи 11 | Завжди Windows NT 10.0 | platformVersion: 13 і вище — Windows 11 |
| Версія macOS | Завжди Intel Mac OS X 10_15_7 | platformVersion |
| Модель Android-телефона | Android 10; K | model і platformVersion |
Safari теж фіксує версію macOS у рядку, а Firefox не підтримує Client Hints узагалі — у цих браузерів точної версії ОС із браузера не дізнатися.
Client Hints: як сайт отримує точні дані
Типово браузери на Chromium надсилають короткі заголовки: Sec-CH-UA (бренди й основні версії), Sec-CH-UA-Mobile і Sec-CH-UA-Platform. Решту сайт запитує сам — заголовком відповіді Accept-CH або з JavaScript:
navigator.userAgentData.getHighEntropyValues( ['platformVersion', 'model', 'architecture', 'fullVersionList'] ).then(console.log);
Блок Client Hints на цій сторінці показує і заголовки, які отримав наш сервер, і результат такого виклику.
Як змінити User-Agent для тестів
У Chrome: DevTools → меню ⋮ → More tools → Network conditions → зніміть «Use browser default» у розділі User agent і виберіть або вставте рядок. Режим пристрою (значок телефона в DevTools) теж підміняє UA. Це зручно, щоб перевірити мобільну верстку чи редирект, але сайт однаково може впізнати справжній браузер за Client Hints та іншими ознаками.
User-Agent ботів і як відрізнити справжнього
Пошукові та ШІ-боти називають себе в UA: Googlebot, bingbot, YandexBot, GPTBot, ClaudeBot, PerplexityBot. Вставте рядок із логів сервера в поле «Розібрати інший User-Agent» — інструмент підкаже, чий це бот. Але довіряти лише рядку не можна: справжнього Googlebot перевіряють за IP — зворотний DNS має вести на googlebot.com чи google.com, а прямий запит цього імені — повертати ту саму IP. Знадобляться зворотний DNS і перевірка robots.txt, якщо треба дозволити чи заборонити ботів.